Проведено субмікроскопічний аналіз структури лімфоцитів крові хворих на інфаркт міокарда (ІМ) із зубцем Q, асоційованого із гіперурикемією. Встановлено, що підвищений вміст в крові сечової кислоти спричиняє альтеративний вплив на лімфоцити, а саме розрушення кріст мітохондрій, вакуалізацію ендоплазматичної сітки із цитолізом та зменшення вмісту гранул глікогену. Вказані зміни підтверджують дані ряду авторів про зниження імунної резистентності організму у разі ІМ. Водночас у випадку ІМ із зубцем Q, без гіперурикемії, над альтеративними процесами переважають адаптаційні. За умов стандартної терапії хворих на ІМ із зубцем Q асоційованого з гіперурикемією, та без такого поєднання, відзначено відновлення ультраструктури лімфоцита.

Проведено морфологічне дослідження решітчастої кістки на 10 препаратах трупів дітей грудного віку (10 днів - 1 рік). Визначено, що носову перегородку утворює однорідна хрящова тканина, відмежувати хрящ носової перегородки від перпендикулярної пластинки решітчастої кістки у грудному віці ще неможливо. У дірчастій пластинці острівці кісткової тканини значно розширились. Решітчастий лабіринт уже має кісткову структуру, у ньому виражені решітчасті комірки кількістю 4 - 6. Носові раковини добре виражені і мають кісткову будову. Слизова оболонка вкрита високим багаторядним циліндричним епітелієм, в якому виражені війки. Кровопостачання відбувається за рахунок передньої, задньої решітчастих та клинопіднебінної артерій. Гілки з крило-піднебінного вузла забезпечують іннервацію зазначеної ділянки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*697.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено розподіл глікопротеїдів у структурах селезінки щурів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньоутробного введення антигенів. Об'єкт дослідження - селезінка 192 білих щурів лінії Вістар у віці від 7-ої до 90-ої доби післянатального життя. Тварин розподілили на 4 групи: перша - інтактні шури; друга (контрольна) - тварини після внутрішньоплідного введення фізіологічного розчину; третя - шури, яким внутрішньоплідно вводили спліт-вакцину для профілактики грипу Ваксигрип інактивовану рідку; четверта - тварини після введення спліт-вакцини Ваксігріп інактивованої рідкої в навколоплідні води. Внутрішньоутробне введення антигена, незалежно від шляху його введення, впливає на процеси розподілу глюкопротеїдів в структурах селезінки, що призводить до змін морфофункціонального стану органа.

Встановлено особливості деструктивних змін печінки за різних клініко-морфологічних форм респіраторного дистрес-синдрому новонароджених. Комплексна оцінка одержаних результатів надає підстави дійти висновку, що патологічні зміни у печінці за пневмопатій новонароджених реалізуються комплексом дистрофічних і деструктивних змін її паренхіматозних структур, які найбільш виражені під час геморагічно-набрякового синдрому.

В експерименті на щурах проведено вивчення особливостей перебудови легеневих та бронхіальних артерій, а також легеневих вен за умов тонкокишкової непрохідності. Встановлено відмінності їх структурної реорганізації. На ранніх стадіях легеневі артерії і їх гілки реагують висхідною вазоконстрикцією, яка проявляється у вигляді потовщення стінок і звуження просвіту, що може бути спрямованим на підтримання внутрішньо-системного тиску за умов гіповолемії. Для бронхіальних артерій, навпаки, було властивим розширення просвіту і повнокров'я як прояв посиленої перфузії з метою компенсації легеневого кровообігу. У пізніші терміни бронхіальні артерії також знижували свою пропускну здатність за рахунок підвищення тонусу стінки, однак, незважаючи на це, венозне повнокров'я продовжувало наростати. До нього приєднувалися множинні стази і пердіапедезні крововиливи периваскулярної локалізації, що могло бути наслідком підвищення тонусу стінок дрібних легеневих вен і особливо м'язово-еластичних сфінктерів, розташованих в устях їх бокових притоків. Такі гемодинамічні і вазомоторні зрушення сприяли поступовому потовщенню міжальвеолярних перегородок за рахунок стазів, інфільтрації і плазматичного просочування з розвитком ателектазів і набряку легень.

Вивчено морфофункціональні та рентгенангіографічні зміни, просторової характеристики судинного русла язика за його опіків різного генезу. В експерименті на 60 білих щурах під час моделювання термічного та хімічних опіків язика 45 % сірчаною кислотою та 50 % розчином гідроксиду натрію з використанням методу рентгенконтрастної агіографії встановлено, що розвиток відчутних розладів гемодинаміки, які відповідним чином проявлялися у групах тварин у вигляді просторової переорієнтації судинного русла, залежить від характеру опікового ураження. Ці зміни однотипні за характером, але різні за часовою динамікою та виникають в результаті посилення гідродинамічного навантаження на них і які спрямовані на зниження пропускної здатності артеріального відділу кровоносного русла.

Хроническая интоксикация парами толуола оказывает острый кардиотоксический эффект, сопровождающийся отеком миокарда и сменяющийся склерозированием на поздних сроках. Явные негативные изменения рано возникают и в гладкой мускулатуре тонкой кишки, а именно - паретическое расширение ее диаметра и истончение кишечной стенки. В скелетных мышцах наиболее реактивным участком оказались зоны в месте перехода мышцы в сухожилие, где под действием паров толуола наблюдалось истончение мышечного пласта. Также замедлялся продольный рост икроножной мышцы. Попытка коррекции вышеуказанных изменений препаратом эхинацеи или тиотриазолином приводила к восстановлению ширины мышечных брюшек скелетных мышц и гладкой мускулатуры стенки кишечника, но не предотвращала склеротических изменений в миокарде и замедление темпов продольного роста скелетных мышц. На фоне комбинации толуола с тиотриазолином на поздних сроках проявилось снижение органометрических параметров широчайшей мышцы спины, что делает сомнительным возможность сочетанного применения тиотриазолина на фоне интоксикации толуолом.

Досліджено ультраструктури шлуночкових кардіоміоцитів у разі пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії. Встановлено, що у випадку компенсованого легеневого серця нерівномірно, диспропорційно, незбалансовано змінюється кількість мітохондрій та міофібрил, що призводить до дезорганізації та нестабільності субклітинного структурного гомеостазу, істотно знижуючи компенсаторні можливості гіпертрофованого міокарда. При декомпенсації легеневого серця посилюються деструктивні процеси ультраструктур кардіоміоцитів, суттєво знижується кількість мітохондрій. Домінують виявлені зміни у правому шлуночку серця.

Проведено комплексне морфологічне дослідження структурно-функціональних особливостей мозочка на висоті дії загальної глибокої гіпотермії та на третю добу постгіпотермічного періоду. Встановлено, що на висоті дії загальної глибокої гіпотермії у нейроцитах та клітинах глії прослідковуються ультраструктурні та функціональні зміни реактивного типу, які на третю добу після впливу загальної глибокої гіпотермії проявляються реактивно-деструктивними змінами.

Установлена динамика формирования местного иммунного ответа слизистой оболочки желудка крыс после однократного внутриутробного введения вакцины Ваксигрипп. Лимфоидные структуры и система микроциркуляции генетически детерминированы и представляют собой единую систему быстрого ответа на антиген, активно регулируя местный иммунный гомеостаз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*697.5-641 + Р284.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Дія отруйних речовин на людський організм

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою макромікроскопічного методу препарування визначено топографічні особливості іннервації селезінки. За характером галуження нервових стовбурів селезінкового сплетення можна виділити крайні форми: розсипну і концентровану. При розсипній формі селезінкового сплетення частіше спостерігалася подовжена форма воріт, а за концентрованої - коротка і широка.

На 122 зародках і передплодах людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку вивчено за допомогою методів гістохімії становлення волокнистого компонента дерми. Виявлено, що здатність клітин мезенхіми шкіри ускладнить біосинтетичні процеси. Здатність активно секретувати компоненти основної речовини сполучної тканини - глікозаміноглікани (ГАГ) - знаменує трансформацію їх в молоді фібробласти та появу ембріональної сполучної тканини. Перша поява гіалуронової кислоти в ембріональній сполучній тканині шкіри фіксується у віці 45 діб (зародки 16 мм довжини). В наступні дві доби виявляються спочатку еластичні, а потім аргірофільні волокна. У віці 10-ти тижнів (зародки 33 - 45 мм довжини) в дермі шкіри зменшується вміст ГАГ і з'являються колагенові волокна. В кінці 12-го тижня (зародки 70 мм довжини) колагенові волокна утворюють орієнтовані пучки в глибоких шарах дерми тулуба, еластичні волокна переважно сконцентровані під епідермісом. В дермі шкіри голови еластичні волокна утворюють мережу, колагенові волокна тоншають і не утворюють орієнтованих пучків.

Дослідження топографоанатомічних особливостей бічних шлуночків головного мозку виконано на 11 препаратах головного мозку мертвонароджених людини. Встановлено кореляційну залежність між формоутворенням лівого та правого бічних шлуночків і розвитком самих півкуль великого мозку, а також диференціюванням їх внутрішніх структур. Встановлено перебудову стінок бічних шлуночків: присередня стінка переднього рогу на всьому протязі представлена прозорою перегородкою. Інтенсивний розвиток мозолистого тіла визначає будову верхньої стінки центральної частини. Задні роги бічних шлуночків утворені волокнами покриву мозолистого тіла, а на присередній стінці заднього рога з'являються два випини, пов'язані з входженням кори в тім'яно-потиличну та острогову борозни. Нижній ріг стає більшим за інші відділи бічних шлуночків, що зумовлено збільшенням скроневої частки півкулі.

Розроблено експериментальну модель оперативного втручання на травмованому периферійному нерві із застосуванням високочастотного електрохірургічного інструменту та фармакологічною корекцією препаратом Траумель С. Використано нейрогістологічний метод дослідження, який дозволив вивчити картину змін структур периферійного нерва в ділянці рененераційної невроми та дистальному відрізку через 6 тижнів після оперативного втручання. Встановлено, що одночасне використання приладу ЕХВЧ під час оперативного втручання на травмованому периферійному нерві та препарату Траумель С у післяопераційному періоді приводить до рівномірного дозрівання сполучної тканини, адекватного вазального забезпечення, впорядкованого розміщення регенеруючих нервових волокон у невромі та більш повну невротизацію дистального відрізку.

Наведено результати дослідження ультраструктурних змін у стінці сечового міхура (СМ) під час підслизового введення доксорубіцину або мітоміцину-С з метою лікування поверхневого раку СМ. Встановлено, що введення в підслизову основу стінки СМ 0,0125 % розчину доксорубіцину або мітоміцину-С не викликає виражених патологічних змін у структурі стінки СМ. Одноразове введення в підслизову основу СМ 0,0125 % розчину доксорубіцину або мітоміцину-С у кількості 15 - 20 мл надало можливість виключити летальні випадки у 13 тварин протягом 1 - 2 років, що становить 100 %. Чотири тварини були виведені з експерименту через один рік (31 %). У 4 тварин із 9 (69 %) встановлено рецидив раку СМ через 2 роки після підслизового введення розчинів хіміопрепаратів, тоді як у решти 5 тварин через 2 роки після підслизового введення хіміопрепаратів макроскопічно слизова оболонка CM була подібною до такої у інтактних тварин. При мікроскопічному та електрономікроскопічному дослідженні встановлено склероз у підслизовій основі та м'язовій оболонці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.175*334.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности ультраструктуры биоминерала дентина резца нижней челюсти интактных крыс различного возраста. Установлено, что у неполовозрелых крыс имел место активный рост и формирование элементарных ячеек биоминерала дентина резца и увеличение упорядоченности строения его кристаллической решетки. У половозрелых крыс темпы роста элементарных ячеек биоминерала замедлялись и наблюдались первые проявления генерализованного пародонтоза в поздние сроки наблюдения, а у крыс старческого возраста - выявленные изменения усиливались, увеличивалась степень аморфности и уменьшалась степень упорядоченности строения кристаллической решетки биоминерала дентина резца нижней челюсти.

Використано комплекс морфологічних досліджень, що дозволив встановити загальні закономірності формування та структурної організації нервів печінкового сплетення. Джерелами нервів печінки, жовчного міхура і жовчовивідних проток є чревне сплетіння і гілки блукаючих стволов, а також діафрагмальночеревні гілки діафрагмальних нервів (нижні діафрагмальні сплетення). Гілки цих джерел формують печінкове сплетіння, яке супроводжує власну печінкову артерію, її гілки, ворітну вену і жовчні протоки. Визначено 4 варіанти освіти і будови печінкового сплетення залежно від варіантів позаорганних артеріальних судин печінки.